Куба знову занурилася в темряву після повного краху енергосистеми

Куба знову занурилася в темряву: національна енергосистема повністю зруйнувалася пізно ввечері в неділю, 2 серпня 2026 року. Близько десяти мільйонів людей раптово залишилися без звичайного електропостачання. За даними державного оператора Unión Eléctrica de Cuba, відбулося повне відключення Національної електроенергетичної системи. Точну технічну причину спочатку не повідомляли.

Час для аварії важко було уявити гірший. Лише за кілька годин до цього електрику відновили в частині західної Куби, включно з Гаваною, після регіонального збою. Потім настав новий важкий удар. За дуже короткий час знову згасло світло, зупинилися кондиціонери, холодильне обладнання та багато каналів зв’язку. У тропічну літню спеку кожне нове відключення стає серйозним випробуванням для населення.

Новий крах не є поодиноким випадком. Лише в липні Куба пережила три загальнонаціональні блекаути. Стає дедалі очевидніше, наскільки нестабільною стала енергосистема. Багато електростанцій застаріли, запасних частин бракує, а пального недостатньо для надійного покриття попиту. Навіть коли окремі лінії та енергоблоки повертаються в роботу, мережа залишається вразливою до нових аварій і каскадних відмов.

Для мешканців відключення означає значно більше, ніж темні оселі. Холодильники й морозильники перестають працювати, продукти швидше псуються, водяні насоси можуть зупинитися, а заряджання мобільних телефонів стає проблемою. Магазини, майстерні та малі підприємства втрачають доходи, тоді як лікарні й інші життєво важливі об’єкти змушені покладатися на аварійні генератори. Але генератори допомагають лише доти, доки є достатньо пального.

Одночасно зростають ризики на вулицях. Світлофори можуть не працювати, вуличне освітлення залишається вимкненим, а й без того перевантажений громадський транспорт стикається з додатковими труднощами. Родини намагаються зберігати заряд телефонів, запасати воду й готувати їжу, перш ніж продукти стануть непридатними. Ті, хто не має генератора, сонячної системи або зарядженого павербанка, майже повністю залежать від швидкості ремонтних робіт.

Енергетичну кризу посилює гострий дефіцит імпортного пального. Венесуела багато років була одним із головних постачальників нафти на Кубу, однак обсяги цих поставок різко скоротилися. Останнім часом припинився й імпорт із Мексики. Водночас санкції США та політичний тиск ускладнюють придбання пального, запасних частин і сучасної техніки. Кубинський уряд покладає основну відповідальність на Вашингтон. Критики також указують на десятиліття відкладених інвестицій і поганий технічний стан багатьох об’єктів.

У понеділок вранці залишалося незрозумілим, наскільки швидко вдасться стабілізувати національну мережу. Після повного краху фахівці зазвичай намагаються створити невеликі ізольовані мережі, поступово запускати електростанції та насамперед підключати лікарні, системи водопостачання і зв’язку. Так званий пуск з нуля є складним: виробництво й споживання потрібно постійно тримати в точній рівновазі. Одна помилка може знову відкинути відновлення назад.

Тому навіть успішне повторне з’єднання мережі ще не означає повернення нормального постачання. Після попередніх крахів електрика поверталася поступово, а окремі регіони й далі переживали тривалі відключення. Нинішня криза показує, що ремонт однієї лінії або запуск одного блоку не вирішує головної проблеми: всій системі бракує резервів.

Куба починає ще один день, сповнений спеки, темряви та невизначеності. Головне питання вже не зводиться лише до того, коли повернеться електрика. Дедалі більше людей запитують, як довго здатна протриматися мережа, яка за кілька тижнів знову і знову повністю руйнується.

Джерело: Reuters, 3 серпня 2026 року.